Алгоритм роботи в МАН
Алгоритм роботи в МАН
1. Загальні положення
1.1. Назва наукової роботи повинна бути лаконічною, короткою. Відповідати суті вирішеної наукової проблеми (задачі), вказувати на мету дослідження та його завершеність. У назві не слід використовувати ускладнену термінологію.
1.2. При оформленні результатів наукової роботи (звіту) необхідно посилатися на авторів та джерела, з яких використано окремий матеріал. У випадках використання запозичених матеріалів з наукових праць, досліджень без посилання на їх авторів науково-дослідницька робота знімається х конкурсу-захисту незалежно від стану проходження.
1.3. Зміст наукової роботи необхідно викладати стисло, аргументовано, уникати бездоказових тверджень.
1.4. Роботу подають на Всеукраїнський конкурс наукових робіт членів МАН України (І-ІІІ етапи) у вигляді спеціально-підготовленого рукопису у твердому переплетенні.
2. Структура наукової роботи
Структура наукової праці повинна бути чіткою і мати такі розділи:
І. Вступ
1. Загальна характеристика
1.1. Актуальність теми.
1.2. Мета і завдання дослідження.
1.3. Наукова новизна роботи.
1.4. Практичне значення роботи.
1.5. Апробація роботи.
1.6. Положення, винесені на захист.
1.7. Структура й обсяг роботи.
ІІ. Огляд літератури
Огляд літератури варто оформляти після того, як література вивчена й ретельно законспектована. Після цитати потрібно вказати в дужках прізвище автора і рік видання цитованого джерела.
ІІІ. Об’єкти і методи дослідження
У цьому розділі (якщо об’єктом дослідження були рослини) необхідно дати еколого –біоморфологічну характеристику рослин (сорт), а для домашніх тварин – породу.
Методику дослідів слід описувати чітко, без зайвих подробиць, у дужках указувати прізвище авторів методу. Математичну обробку результатів проводити відповідно до методики Доспєхова (1985 р.)
ІV. Результати дослідження та їхнє обговорення
Результати експериментальної роботи можна оформляти у вигляді таблиць, рисунків, карт, схем. Після кожної схеми і таблиці повинне йти словесне пояснення результатів дослідження.
V. Висновки
Висновки – це чітко сформульовані основні положення, що були отримані в результаті виконання експерименту.
VІ. Література
Список використаної літератури необхідно складати за абеткою відповідно до ДЕСТу.
VІІ. Додатки
Графіки, схеми, діаграми, малюнки, фотографії, що не ввійшли до 4 розділу. Наукова праця друкується на папері стандартного формату (А4). Верхнє поле – 3 см; нижнє – 2, 5 см; ліве – 3 см; праве – 1 см. Інтервал між рядками 1,5 см. Робота друкується в двох екземплярах.
3. Вимоги до змісту науково-дослідницьких робіт
1. На першій сторінці міститься інформація: назва роботи, ПІБ автора, місто, номер школи, клас.
2. Зміст. Міститься або на початку, або наприкінці великої за обсягом роботи. Для невеликих повідомлень (статті, тези) необхідності у змісті немає.
3. Передмова. Необов’язкова частина публікації, у якій оговорюються зовнішні передумови створення наукової праці.
4. Вступ. У цій частині автор уводить читача в коло проблем, визначає мету й стан проблеми на момент початку досліджень.
5. Огляд літератури. У розділі дається ретроспективний аналіз літературних джерел, вивчених дослідником. Необхідно звернути особливу увагу на правильність посилань на роботи авторів.
6. Основна частина. Ключова глава наукової праці. У біологічних та екологічних дослідженнях тут повинні бути відбиті такі розділи:
· Матеріал і методичка;
· Опис місця й умов дослідження;
· Основні результати дослідження;
· Узагальнення і висновки.
Цифрової матеріал у роботі подається у вигляді таблиць. Варто ретельно продумати їхню назву, пам’ятаючи про те, що кожна з назв повинна містити відповіді на питання «Що?», «Коли?», «Де?», «Відкіля?». Нумерація таблиць у роботі наскрізна.
Надзвичайно важливо не приписувати собі пріоритет тих відкриттів, що зроблені попередніми дослідниками, а навпаки, посилатися на відомі науці факти.
Висловлення, що не належать виконавцю роботи і не є загальноприйнятими, варто супроводжувати посиланнями на автора, якому вони належать. Посилання можуть бути подвійними. Це або цитата, або перефразування думки іншого автора своїми словами. В обох випадках після речення йде відповідне посилання. У біологічній літературі прийнято два основних варіанти. Звичайно пропонується такий запис: поміщене в дужки прізвище автора з роком виходу його публікації – (Іванов, 1997). Якщо необхідно послатися на декількох авторів, дотримуються хронологічного принципу – (Іванов, 1994, 1996; Петров, 1997; Іванов, 1999). Другий спосіб посилання на джерело – зазначена в квадратних дужках цифра, що позначає номер літературного джерела зі списку літератури, наприклад [1]. Коли наводиться дослівне висловлення, тоді після посилання вказується номер сторінки, з якої виписана цитата (2, С.76).
Висновки повинні відповідати тільки тому матеріалу, що вкладений у роботі, а також поставленим на початку дослідження задачам. Під час формулювання висновків дотримуються такого принципу: йти від часткових висновків до більш загальних і важливих. Небажано дублювати у висновках те, що вже було сказано в основному змісті.
7. Висновок узагальнює найбільш істотні положення роботи.
8. Перспективи дослідження. Цю частину роботи можна помістити і в кінці роботи.
9. Список літератури. У списку повинні бути всі літературні джерела, на які автор посилається у своїй публікації.
Основні принципи розміщення зведень про публікацію в списку літератури:
1) алфавітний принцип;
2) у публікаціях українською чи російською мовами містяться спочатку назви українських чи російських робіт, а потім іноземних;
3) якщо прізвища двох різних авторів збігаються, то звертають увагу на їхні ініціали, керуючись знову алфавітним принципом;
4) якщо в списку необхідно зазначити назви робіт одного автора, то їх розташовують у хронологічній послідовності;
5) якщо посилання в тексті позначають цифрами, взятими в дужки, то послідовність літературних джерел у списку літератури повинна відповідати порядку появи посилань у самій роботі.
10. Додатки. Виносяться допоміжні таблиці, графіки, додатковий текст і т. д. Часто від автора вимагають написання анотацій та реферату роботи. Анотація – коротка характеристика роботи з погляду змісту, призначення й інших особливостей. Вона повинна відповідати на запитання: «Про що йдеться в роботі?».
Реферат – викладення скороченого змісту роботи.
Заключний етап підготовки рукопису до друкування – авторське редагування. Рекомендується текст читати не менше разу через певні проміжки часу. У результаті цього помічаються й усуваються недоліки, пропущені при написанні першого варіанта. Будь-якому починаючому досліднику не заважає ознайомитися з літературою, де описується методика редагування тексту.
Робота оформляється за такими правилами:
Робота може бути виконана на комп’ютері. Основний текст набирається шрифтом Times New Roman Cyr; розмір 14; формули - Times New Roman Cyr,Symbol. Інтервал між рядками – 1,5. Рамка для написання тексту роботи: знизу – 20 мм, ліворуч 30 мм, зверху 20 мм, праворуч – 10 мм від краю. Кількість сторінок – не менше 30.
Робота починається з оформлення титульного листа, що вважається першою сторінкою. За титульною сторінкою розташовується «Зміст» (пишеться з лівої сторони, відступивши 5 значків від поля, заголовними буквами). «Зміст» вважається другою сторінкою, що ставиться у верхньому правому куті листа, після цифри крапка не ставиться. Після «Змісту» йде «Вступ» має бути не більше 2-3 сторінок.
Огляд літератури за обсягом не повинен перевищувати обсягу результатів дослідження. Посилання в тексті роботи на збірники, підручники, монографії варто позначати порядковим номером, що відповідає номеру в списку джерел літератури, і виділяти квадратними дужками. Якщо в тексті є посилання на автора, то перед прізвищем необхідно ставити ініціали. Наприклад: Н.П.Наумов наводить класифікацію звірів [13].
Матеріали і методи досліджень повинні відбивати кількісні характеристики зібраного матеріалу, проведених дослідів, місця збору матеріалу. Обов’язково вказуються методики, на підставі яких були проведені дослідження в природі, лабораторії і т.п.
Експериментальна частина: дані зводяться в таблиці, відбиваються в графіках, діаграмах, підтверджуються схемами, фотографіями і т. ін. Усі графічні зображення, карти, фотографії подаються під назвою «малюнок» із указівкою розділу і порядкового номера (наприклад, Мал. 3.1.).
Таблиця розміщається без розвороту на одному листі. Якщо таблиця велика і розміщується декількох сторінках, то на наступній сторінці пишеться «Продовження таблиці 3.1.». Там, де завершується таблиця, зазначається «Закінчення таблиці 3.1.». Слово «Таблиця» пишеться у верхньому правому куті. Нижче вказується назва таблиці.
Заголовки граф у таблиці повинні починатися с великих букв, підзаголовки – з маленьких. Якщо вони складають одне речення із заголовком граф; і з великої букви, якщо вони самостійні. Таблицю розміщають після першого згадування про неї в тексті.
Висновки повинні бути короткими і лаконічними, відбивати суть результатів і мету досліджень, не повинні бути громіздкими і незрозумілими. Вони позначаються пунктами 1; 2; 3 і т.д.
Додаток оформляється з нової сторінки і позначається заголовними буквами (наприклад, Додаток А). Заголовок пишеться маленькими буквами, над заголовком по середині рядка пишеться слово «Додаток». До складу Додатка входять малюнки, таблиці і т.п., що нумеруються в межах кожного Додатка (наприклад, мал. Д.І.2.).
Список використаної літератури необхідно складати згідно з державним стандартом у порядку появи у тексті (або в алфавітному порядку прізвищ. Перших авторів або заголовків, якщо авторів більше ніж 3).
Для книг вказується прізвище та ініціали укладачів (при кількості укладачів більше двох вказують лише першого), назву книги, місце видання, видавництво, рік видання. Для журнальних статей вказують: прізвище та ініціали укладачів, назву статті, назву журналу, рік видання, том, випуск, номер журналу. Номери сторінок, на яких надрукована стаття.
Книги: Бисько Н.А., Дудка И.А. Биология и культивирование съедобных грибов рода Вешанка – К, Наумова думка, 1987.
Статті з журналів: Кузнецова О.В., Зубарева И.Н., Федорова И.С. К проблеме искусственного выращивания съедобных базидиомицетов // Вісник Дніпропетровського університету. – 2001. – Т.9. – Вип. 1 – С.109-113.
Довідники: Справочник по охране окружающей среды / В.Г.Сахаев, В.Н. Щербицкий. – К.. Будівельник, 1986.
Електронні документи в internet: Национальная электронная библиотека (Електрон, ресурс) / Спосіб доступу: - URL: http//www.nnc. ru/sources/indekx/html. – Заголовок з екрану.
Наукова робота обов’язково підлягає оцінці відповідними фахівцями (досвідченим вчителем, науковцем, спеціалістом певної галузі).
Разом з роботою учасники конкурсу-захисту подають тези цієї роботи, оформлені на 1 сторінці та звірену довідку наукового керівника, що підтверджує авторство, достовірність наведених результатів та можливість опублікування.
Тези мають бути надруковані на білому папері через 1,5 інтервали. В рамці 16,5 х 25,5, поле ліворуч листа – 2,5 см. Слід користуватися чорною стрічкою середньої жирності, формули та позначення вписувати чорною тушшю.
Перед основним текстом зазначається : назва повідомлення; ініціали та прізвище автора, назва територіального відділення МАН; базового позашкільного закладу; назва навчального закладу; клас; місто.
Текст містить інформацію у такій послідовності:
- об’єкт дослідження;
- мета роботи;
- методи дослідження та використані прилади;
- результати дослідження та їх новизна;
- рекомендації щодо використання результатів роботи;
- галузь застосування;
- економічна ефективність;
- значущість роботи та висновки.
Тези роботи подаються у друкованому вигляді та обов’язково на електронних носіях – дискета, текст обсягом 1 сторінка форматом А-4, набраному шрифтом Times New Roman розміром 14 р. з полуторним міжрядковим інтервалом. Всі поля за винятком нижнього, - 25 мм.
Роботи і тези повинні бути виконані державною мовою.
