Комунальний заклад "Навчально-виховний комплекс "Загально-освітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад"№ 3" Кам'янської міської ради

 





Початкова школа 1 - 4 клас

Чому дитина не хоче йти до школи? Проблеми учня молодших класів.

Перше вересня далеко позаду, розпочалися учбові будні. І ось одного разу вранці або увечері ваша дитина заявляє про те, що вона не піде більше до цієї "безглуздої школи". Ви починаєте переконувати свого малюка не відмовлятися від такої чудової можливості отримати знання, знайти нових друзів, розкрити свої таланти і зробити це в одному місці - в школі.

Допомогти своєму дорогоцінному нащадкові можна, уважно вислуховуючи його переживання і скарги. Далі вивчаємо перелік і усуваємо причину. У більшості випадків буде корисно відвідати шкільного психолога або іншого компетентного спеціаліста.


Надмірне навантаження

П'ять-шість уроків в школі, 4-5 годин виконання домашніх завдань, щоденні заняття в гуртках і секціях виснажують незміцнілий дитячий організм із великою швидкістю. Недосипання годину-півтори впродовж декількох днів призводить до зниження пам'яті, уваги, а отже, працездатності. Стомлення, що накопичилося, призводить до нервових зривів і відмову відвідувати школу.

Що робити?

Скласти відповіний режим дня. Ваше завдання - забезпечити дитині сон тривалістю не менше 9-10 годин, здорове харчування і рухову активність на свіжому повітрі. Вибираючи додаткові заняття, віддавайте переваги спортивним секціям, де ваше чадо випліскуватиме заряди енергії і заразом задовольнить біологічну потребу в русі.

Конфлікт з учителем

Авторитарна Галина Іванівна стала справжнім тираном в племені маленьких учнів. Ваш старанний трудівник, приходячи з школи, регулярно розповідає про те, що "вона назвала їх баранами, тупими, кретинами". Недивно, що образи, приниження, залякування та інші антипедагогічні методи, які застосовує їх учитель, призводять до того, що діти відмовляються йти до школи. Можливо, саме ваша дитина потрапила до нелюбимчиків. Зазвичай це гіперактивні, рухливі, повільні, неуважні діти - ті, хто вибивається із загальної маси.

Що робити?

Якщо більшість хлопців з цього класу висловлюють однакові скарги, відмовляються ходити до школи, то необхідно погоджувати свої дії з іншими батьками, висловити своє невдоволення на батьківських зборах, в колективних скаргах. У найскладніших випадках просити адміністрацію школи замінити вам педагога.

Якщо конфлікт з учителем у вашої дитини, то необхідно поспілкуватися із своїм чадом і вчителем. Дитину важливо підтримати, допомогти у вираженні негативних емоцій. Спробуйте разом поміркувати, як висидіти тривалі уроки, як подолати неуважність. У особистій розмові з вчителем не виніть і не звинувачуйте, вислухайте, над чим треба попрацювати вашій дитині і вам. Намагайтеся заручитися його підтримкою, адже союзник у вигляді досвідченого доброзичливого педагога - подарунок долі у справі успішної освіти і розвитку вашої дитини.


Складні стосунки з однокласниками

Зазвичай саме дружний клас виявляється тим магнітом, який притягує дитину до школи. Якщо у вашого чада не склалися стосунки в класі, він став жертвою агресії однокласників, поза сумнівом, відвідування школи для нього буде гірше каторги. Часто діти, що піддаються нападкам, своїми реакціями на підбурювання самі провокують таке відношення однокласників. І не обов'язково при цьому "жертви" мають якісь особливості (носять окуляри, повненькі або гаркавять). Важливо, що дитина не може управляти своїми емоціями, на провокації реагує гостро, неадекватно: у відповідь на жарт з кулаками кидається на кривдника, ридає від того, що смикнули за косичку. Це підкріплює агресивні дії забіяк.

Що робити?

Як вже стало традицією, треба підтримати і вислухати дитину, розповісти, як виходили самі з подібних ситуацій, тренувати стійкість до кличок шляхом використання в сім'ї жартівливих "ей, ти, редиска; баклажан, кабачок". Проаналізувати реакції дитини на образи і спробувати разом виробити нові, більш адекватні. Надайте своєму чаду більше самостійності, підкріплюйте його упевненість в собі; штучно створюйте умови для тісного спілкування і дружби з однокласниками.

Складнощі у навчанні

Низька успішність може викликати у вашого чада стійке небажання ходити до школи. Труднощі у навчанні можуть бути викликані невмінням дитини вчитися, організовувати свою діяльність, ефективно запам'ятовувати, управляти своєю увагою; недоліками розвитку уваги, пам'яті, уміння мислити; особливостями нервової системи - повільністю, тривожністю. Крім того, якщо у школяра не сформувалася мотивація до такого важкого і виснажливого, але необхідного навчання, і він зіткнувся з першими невдачами і труднощами, це може привести до зниження інтересу до навчання, втрати віри у свої сили.

Що робити?

Для вирішення цієї складної проблеми звертайтеся до фахівців - психологів, вчителів.

Вимогливі батьки

Ви влаштовуєте дитині скандали з-за кожної "вісімки"? Помилка в контрольній примушує ваше волосся встати дибки, а вас півтори години виговорювати "нетямущому", хто він є і ким буде, коли виросте? Без батьківського паска ви не сідаєте вчити уроки? За кожну провину в школі ви позбавляєте дитину його улюблених занять? Якщо ви відповіли ствердно на ці питання, вітаю! Ви влаштували для своєї дитини пекло з процесу навчання, і школу разом з вами він бачить в кошмарах.

Що робити?

Змінити своє ставлення до оцінок, які приносить ваше дитя зі школи, змінити свої методи стимулювання, а педагогічні дії зробити більш гуманними. І багато, терпляче, систематично і сумлінно працювати разом із дитиною, покращуючи його успішність, налагоджуючи стосунки з учителями, однокласниками, розігріваючи і відроджуючи його інтерес до шкільного навчання.

 

 

  Десять «золотих правил» для батьків

1. Не марнуйте часу дитини
2. Формуйте самоповагу
3. Навчіть дитину спілкуватися
4. Пильнуйте, щоб дитина не стала «телеманом»
5. Виховуйте відповідальність, порядність
6. Навчити дитину шанувати сім’ю
7. Подбайте про хороше оточення
8. Будьте вимогливими
9. Привчайте дитину до праці
10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі
 
Як допомогти дитині ЗАЙНЯТИ ПСИХОЛОГІЧНУ ПОЗИЦІЮ УЧНЯ: ПОРАДИ ПСИХИЛОГА
 
 З самого початку введіть чіткі правила, що стосуються навчання; Не робіть домашні завдання замість дитини, але і не вимагайте на перших порах повної самостійності і відповідальності;  
  Нехай збір портфеля та підготовка до наступного учбового дня стане в сімї постійним ритуалом;  
 Виявляйте підвищену цікавість до виконання шкільних заповідей;
 Не ревнуйте дитину до вчителя;
З розумінням ставтеся до слів дитинии «нам так сказали!» та шануйте шкільні правила і норми;
  Будь ласка, стримуйте побоювання з приводу недосконалості вчителів і шкільних програм;
 Поставтеся з увагою до всіх перипетій взаємин з однокласниками, шукайте варіанти реагування на жарти, обзивання, разом із дитиною, не нав’язуйте їй своє бачення;
 Зверніть увагу про що ви питаєте в дитини після відвідин школи – адже саме ненароком, у вільному спілкуванні батьки передають йому свої тривоги, цінності і емоційні акценти. Які цінності переважають? Пізнання, подолання: «Що нового ти сьогодні взнав? Чому навчився? Що особливо сподобалося на уроках? З чим найважче було впоратися?», а може бути – слухняність: «Тебе сьогодні не лаяли?», престижу: «А хто ще в класі отримав п'ятірку?» або побутові цінності: «Що давали на сніданок?»
 Пам'ятайте, що дитина завжди відчуває Ваше відношення до школи і вчителя і обов'язково переймає його. Тому подумайте, чи є щось, що слід переглянути ще до початку навчання дитяти для того, щоб дитя вчилося в школі і вдома із задоволенням.
Матеріал підготовила практичний психолог - Лєвєнцова Кароліна Олександрівна.

РЕКОМЕНДАЦИИ ПСИХОЛОГА

Как адаптировать ребёнка к социальной жизни

 
1.   Постарайтесь создать условия для общего развития ребенка: доброжелательное общение, позволяющее активизировать познавательную потребность, память, внимание, способность рассуждать и делиться полученными знаниями.
 
2.   Ориентируйте детей в окружающем мире для накопления запаса разносторонних знаний.
 
3.   Поощряйте ребенка. Не скупитесь на похвалу, замечайте даже самые незначительные на Ваш взгляд достижения ребенка. Это активизирует его деятельность.
4.   Приучайте ребенка к самостоятельности. Формируйте умение произвольно управлять собой.
 
5.   Создавайте позитивное, положительное отношение к саду и школе, воспитателю и учителю.
6.   Формируйте доброжелательное отношение и соответствующее поведение с друзьями, будущими одноклассниками, демонстрируя свое аналогичное поведение к окружающим людям.
7.   Не оставляйте без внимания свободное время ребенка, помогите сделать его полезным и содержательным, принимайте участие в его делах.
 

1
2
3